Знання, що розкриває гра:

• Обставини та значення коронації Данила Романовича (міжнародна легітимація, роль Заходу) і вплив королівського титулу на статус Русі.
• Протистояння із Золотою Ордою та аспект балансу між збройним опором та дипломатією; як походи, вимоги ханів і воєнні кампанії впливали на самостійність держави.
• Дипломатичні зв’язки та союзи з Польщею, Угорщиною, Литвою; роль династичних шлюбів і міжнародної дипломатії у збереженні територій і безпеки.
• Внутрішня політика Данила Романовича: співправління з братом Васильком, військові реформи, фортифікації, підтримка міст і торгівлі, централізація влади.
• Боротьба за владу із боярською опозицією та формування керованої держави в умовах прикордоння між Сходом і Заходом.

Знання, що розкриває гра:

• Місце й статус русько-українських земель у системі ВКЛ та територіальну динаміку (розширення ВКЛ до Чорного моря), аспекти безпеки шляхів і торгівлі.
• Політику Гедиміновичів та Вітовта зокрема щодо русинів (руське право, віра, співіснування конфесій, місцеві звичаї) і роль місцевих еліт і міських громад у функціонуванні держави.
• Аспекти тяглості Гедиміновичів і рамки союзу з Польщею (Кревська та Городельська унії) як основу балансу між автономією ВКЛ і союзницькими зобов’язаннями.
• Дипломатично-військовий контекст (зокрема Грюнвальд 1410 р.) та аспекти впливу союзів на політичну вагу Литви та статус руських земель.
• Луцький з’їзд 1429 р. як аспект легітимності влади у ВКЛ та боротьби за самостійність

Знання, що розкриває гра:

• Причини та хронологію протистояння ВКЛ і московії на межі XV–XVI ст. та його наслідки для русько-українських земель.
• Особливості та наслідки битви під Оршею (1514): тактичний задум Острозького, чому тактика переважила чисельність, і які були політичні результати.
• Моделі влади та легітимації: правова багатоманітність у ВКЛ та централізована влада московії.
• Роль руських еліт, міст і прикордонних союзів у безпеці, дипломатії та торгівлі, а також загальний вплив подій на баланс сил у Східній Європі.
• Символи та історична пам’ять: образ Острозького і значення перемоги під Оршею для ідентичності та політичної суб’єктності регіону.

Знання, що розкриває гра:

• Зміст демократії (народовладдя), плюралізму та виборчих прав (активне/пасивне) на прикладі козацької традиції Січі.
• Поділ влади та стримування: компетенції ради/старшини, виконавчої влади гетьмана і незалежного суду; верховенство «писаного закону».
• Демократична участь, громадський контроль, підзвітність влади.
• Права меншості та культура згоди: позиція Січі (Кость Гордієнко), узгодження з Гетьманщиною і запобігання зловживанням більшості.
• Деконцентрація та самоврядування громад; тяглість норм Січі й Гетьманщини у «Договорах і постановленнях…» як етап розвитку української державно-правової думки.

Знання, що розкриває гра:

• Пояснюють стан і роль козацтва в першій чверті XVII ст., розуміють правовий статус та описують участь козаків у війнах Речі Посполитої.
• Характеризують Петра Конашевича-Сагайдачного як воєначальника й реформатора та пояснюють його роль у захисті православ’я і міжнародній політиці.
• Описують «добу героїчних походів» козаків: стратегію морських рейдів, ключові акції та оцінюють їхні наслідки.
• Аналізують причини, перебіг і підсумки Хотинської війни 1620–1621 рр. і битви 1621 р.
• Оцінюють політичні результати: злам міфу про непереможність османського війська, зростання престижу Речі Посполитої, посилення легітимації козацтва і вплив на православні інституції.

Знання, що розкриває гра:

• пояснюють поняття «конфлікт», «врегулювання», «компроміс», «консенсус», «медіація» тощо;
• розрізняють види конфліктів (особистісні, міжособистісні, міжгрупові, політичні, міжнародні) та визначають їхні причини;
• аналізують стадії розвитку конфлікту — від накопичення суперечностей до активних дій і можливого вирішення;
• усвідомлюють різницю між емоційними та раціональними конфліктами;
• цінюють значення переговорів, поступок і посередництва як способів зменшення насильства та досягнення порозуміння.

Знання, що розкриває гра:

• пояснюють особливості торгівлі українських земель у XIV–XV ст.
• характеризують розвиток міст і зміст Магдебурзького права: типи міст, органи міського самоврядування тощо.
• описують соціальну структуру суспільства: міське населення, становище селян та основні повинності.
• аналізують роль ремесел і цехів у міському житті
• пояснюють причини появи фільварків і посилення панщини, порівнюють особливості процесу закріпачення селян у Королівстві Польському та Великому князівстві Литовському.

Знання, що розкриває гра:

• пояснюють поняття «індивід», «особистість», «соціалізація», «цінності», «самореалізація», «громадянська позиція» та застосовують їх для розбору життєвих ситуацій;
• розуміють роль сім’ї, однолітків і соціальних спільнот як ключових чинників соціалізації та пояснюють, як вони впливають на погляди, вибір і поведінку людини;
• пояснюють, як формується ієрархія цінностей, та пов’язують її з вибором і відповідальністю людини;
• розуміють, що таке задатки і здібності та чому важливо їх вчасно відшукати, розвивати й підтримувати;
• пояснюють, як людина може змінювати світ через ініціативу й участь у спільноті, та як українство і феміністичні ідеї вистояли попри імперські закони.

Знання, що розкриває гра:

• Пояснюють поняття «людина», «індивід», «особистість», «соціалізація», «цінності», «самореалізація», «громадянська позиція» та застосовують їх у розборі життєвих ситуацій.
• Розуміють роль сім’ї, однолітків і соціальних спільнот як ключових чинників соціалізації та пояснюють, як вони впливають на погляди й поведінку людини.
• Визначають сильні та слабкі сторони індивіда й формулюють прості кроки самовдосконалення (навички, звички, навчальні цілі).
• Розрізняють духовні та матеріальні цінності, пояснюють, як формується ієрархія цінностей, і пов’язують її з вибором та відповідальністю людини.
• Планують короткострокові та/або довгострокові цілі й визначають способи власної участі в житті класу/школи/родини/громади (ініціативи, допомога, волонтерство, творчі проєкти).