{"content":"

Тема: Русько-українські землі у складі Великого князівства Литовського протягом останньої чверті XIV – першої половини XV ст. Правління князя Вітовта.

\n\n

Мета: Сформувати уявлення про становище українських земель у складі Великого князівства Литовського протягом останньої чверті XIV – першої половини XV ст., зокрема в період правління князя Вітовта; ознайомити з особливостями політичного устрою ВКЛ, політикою Вітовта та династії Гедиміновичів загалом, відносинами з Польщею та спробами зберегти самостійність держави.

\n\n

В результаті проходження гри учні:

\n\n\n

Тема сюжету (оповідь): З'їзд монархів у Луцьку, підготовка до коронації Вітовта (1429 р.)

\n\n

У сценарії фігурують 9 експонатів.

\n\n

Закріплення знань / рефлексія:

\n\n\n

Перший рівень — Загальне враження (емоції, досвід)

\n

Рекомендовані питання:

\n\n\n

Другий рівень — Закріплення знань (факти, поняття, зв’язки)

\n

Рекомендовані питання та орієнтовні відповіді:

\n\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Це правляча династія ВКЛ, серед яких низка ключових правителів (Гедимін, Ольгерд, Вітовт, Ягайло). Вони формували політику розширення та інтеграції руських земель до складу ВКЛ.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Вона символізувала б міжнародно визнану самостійність правителя і держави та підвищувала статус ВКЛ у відносинах із європейськими державами.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Кревська унія об’єднала династії Литви й Польщі, а Городельська підтвердила окремішність ВКЛ у союзі. Разом вони визначили новий баланс сил у регіоні.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Ліквідація удільних князівств і призначення намісників посилювали центральну владу, підвищуючи безпеку та керованість, хоч інколи обмежували місцеві автономії.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Руське право й православ’я зберігалися поруч із католицькою традицією, що сприяло миру та повазі до місцевих звичаїв.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Вони були демографічним ядром і економічною опорою, забезпечували ресурси, військову силу, міські центри й торгові шляхи.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Розширення кордонів і безпека шляхів пожвавили торгівлю та міське життя.

\n
\n
\n
\n\n\n

Третій рівень — Глибокий аналіз (інтерпретації, причинно-наслідкові зв’язки, оцінки, критичне мислення)

\n

Рекомендовані питання та орієнтовні відповіді:

\n
\n
\n \n
\n

Відповідь: у короткій — посилила порядок, контроль і обороноздатність; у довгій — інтегрувала руські еліти в державну систему, що зменшувало ризики роздробленості.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: вони контролювали ресурси, війська та міські центри впливу; їхня підтримка визначала стабільність влади в регіонах.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: за збереження звичаїв зростала довіра й лояльність; примусова уніфікація породжувала опір і конфлікти.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: визнаний правитель зміцнював спокій і передбачуваність; сумнів у легітимності вів до змов і внутрішніх конфліктів.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: союзи ефективні, коли поважають незалежність партнерів і мають чіткі правила та взаємні гарантії — тоді співпраця не перетворюється на залежність.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: русини були численними, мали впливові місцеві еліти; їхня підтримка підсилювала претензії на владу та легітимність політики.

\n
\n
\n
\n

Інтеграція в навчальний маршрут

\n

Сценарій інтегрується із модельними навчальними програмами:

\n\n

МНП «Історія України. 7–9 класи» (Бурлака, Желіба, Павловська-Кравчук, Худобець, Черкас, Щупак). Розділ 5: «Руські землі у складі східноєвропейських держав XIV–XV ст. Кримське ханство».

\n\n

МНП «Історія України. 7–9 класи» (Гісем, Бойко, Василенко, Даниленко, Мартинюк, Охредько, Сирцова, Тарасюк). Розділ VI: «Боротьба за спадщину Русі та Королівства Руського. Утворення Кримського ханату».

\n\n

Сценарій інтегрується із підручниками:

\n\n

Історія України : підруч. для 7 класу закл. загал. серед. освіти / А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2024. — 224 с. : іл. — § 20. Кревська унія 1385 р. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

\n\n

Історія України : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, М. Є. Крижановська, О. В. Наумчук. — Тернопіль : Астон, 2024. — 192 с. : іл. — § 24. Руські землі у складі Великого Князівства Литовського.

\n\n

Історія України : підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Віталій Власов, Оксана Данилевська, Дмитро Ващук. — Київ : Генеза, 2024. — 192 с. : іл., карти. — § 27. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства

\n\n\n

Інтеграція із принципами концентричності навчання

\n\n \n\n\n

Персонажі:

\n
\n
\n \"Гравець\n
\n
\n

Гравець чи гравчиня (в грі: радник)

\n

Про особу. Ігрова роль учня, що діє від імені радника Вітовта.

\n

Роль у сюжеті. Розслідує зникнення корони, збирає свідчення, веде розмови з ключовими постатями та приймає вирішальне рішення щодо знайденого листа.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Вітовт (бл. 1350–1430 рр.)

\n Великий князь литовський (1392–1430 рр.)\n

Про особу. Один із найвпливовіших правителів ВКЛ: провів централізацію, ліквідував частину уділів, розширив володіння до Чорного моря; спільно з Польщею переміг Тевтонський орден під Грюнвальдом (1410). У 1429–1430 рр. домагався корони; смерть настала 27 жовтня 1430 р.

\n

Роль у сюжеті. Починає головну лінію сюжету: доручає героєві розслідувати зникнення папського листа, видає грамоту-перепустку; у фіналі радиться з головним героєм, що робити з обривком листа (показати, сховати, знищити) і виходить до вельмож із промовою.

\n
\n
\n \"Вітовт\"\n
\n
\n\n
\n
\n \"Владислав\n
\n
\n

Владислав II Ягайло (бл. 1352–1434 рр.)

\n Король Польщі (1386–1434 рр.), колишній великий князь литовський.\n

Про особу. Співтворець Кревської унії (1385), після хрещення й шлюбу з Ядвігою став королем Польщі; учасник перемоги під Грюнвальдом; один із організаторів польсько-литовського союзу.

\n

Роль у сюжеті. Має окрему сцену-діалог: застерігає від коронації Вітовта; навколо нього виникають підозри щодо перехоплення папського листа; присутній у фінальному зіткненні позицій із Вітовтом.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Свидригайло Ольгердович (бл. 1370–1452 рр.)

\n Князь із роду Гедиміновичів.\n

Про особу. Претендент на владу у ВКЛ після Вітовта; спирався на знать із русько-українських земель, підкреслював потребу збереження місцевих прав і звичаїв; вів боротьбу з прихильниками тіснішого союзу з Польщею.

\n

Роль у сюжеті. Зустрічається з головним героєм, радить «придивитися до Ягайла», відкрито підтримує ідею коронації як крок до самостійності ВКЛ; у розв’язці заявляє про готовність продовжити справу Вітовта й відстоювати незалежність, утворює Князівство Руське.

\n
\n
\n \"Свидригайло\n
\n
\n\n
\n
\n \"Монах-літописець\"\n
\n
\n

Монах-літописець (узагальнений образ)

\n

Про особу. Освічений духовний діяч, що «фіксує історію»: уособлює писемну традицію та знання про унії, Грюнвальд, політику ВКЛ.

\n

Роль у сюжеті. Проводить вступну розмову, надає підказки щодо коронації й папського листа, ставить короткі тести, підштовхує головного героя до ключових персонажів і локацій.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Сторожа (узагальнений образ)

\n

Про особу. Охоронець Луцького замку, що контролює доступ під час з’їзду монархів.

\n

Роль у сюжеті. Перевіряє грамоту-перепустку, пропускає до внутрішніх локацій; у фіналі заходить, аби покликати Вітовта до зали, де чекають вельможі та посли.

\n
\n
\n \"Сторожа\n
\n
\n\n
\n
\n \"«Незнайомець»\n
\n
\n

«Незнайомець» — справжній радник

\n

Про особу. Попередній радник Вітовта (вигаданий персонаж), який супроводжував папський лист до Луцька і пережив напад на кордоні.

\n

Роль у сюжеті. Розкриває головному героєві, що лист перехопили, передає обривок листа — ключовий доказ, який запускає фінальне рішення Вітовта.

\n
\n
\n"}