{"content":"\n - Шляхетський стан був неоднорідним і поділявся за заможністю та впливом.
\n - Магнати: найзаможніші землевласники, верхівка шляхти.
\n - Князі: почесний титул.\n
\n - Княжата головні: найвпливовіші роди (Острозькі, Вишневецькі, Збаразькі тощо); власні суди, податки, приватні армії (до 10–15 тис.).
\n - Княжата-повітовники: середні та дрібні князі, без значних привілеїв, підпорядковані місцевій владі.
\n
\n \n - Пани: титул середньої та вищої шляхти; земельна власність, піддані, економічна самостійність.
\n - Дрібна шляхта: найчисленніша категорія.\n
\n - Зем’яни: власники невеликих ділянок, часто обробляли їх самі.
\n - Чиншова шляхта: безземельні, орендували землю у магнатів за чинш.
\n - Шляхта-голота: найбідніші; служба у військах чи при дворах магнатів.
\n
\n \n
\n\nШляхта: Загальні права та привілеї
\n\n\n - Особиста недоторканність: ув’язнення лише за рішенням шляхетського суду.
\n - Посилений судовий захист: злочини проти шляхтича каралися суворіше.
\n - Владні повноваження: широкі управлінські та судові права над підданими.
\n - Земельна власність: спадковість і вільне розпорядження землею.
\n - Податкові пільги: звільнення від більшості податків.
\n - Політичні права: виключне право на державні посади та участь у політичному житті.
\n
\n"}