{"content":"
\n

Тема: Соціально-економічне життя українських земель у другій половині XIV – XV ст.

\n\n

Мета: Сформувати уявлення про господарський розвиток українських земель у другій половині XIV – XV ст.; показати роль міст, торгівлі, ремесел і міського самоврядування, соціальну структуру суспільства та початок процесу закріпачення селян.

\n\n

В результаті проходження гри учні:

\n \n\n

Тема сюжету (оповідь): Київ після надання Магдебурзького права 1494 р.: ярмарок, міське самоврядування та пошук московського шпигуна серед учасників торгу.

\n\n

Закріплення знань / рефлексія:

\n\n \n

Перший рівень — Загальне враження (емоції, досвід)

\n

Рекомендовані питання:

\n\n\n

Другий рівень — Закріплення знань (факти, поняття, зв’язки)

\n

Рекомендовані питання та орієнтовні відповіді:

\n\n
\n
\n \n
\n

Відповідь: Це система міського самоврядування, за якою місто отримувало власний суд, раду та виборних урядників; міщани могли самі розв’язувати більшість справ, а не залежали від шляхтича чи воєводи.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Міська рада (райці, бургомістр) керувала господарськими справами, а лава на чолі з війтом займалася судом; разом вони стежили за порядком, торгівлею й дотриманням міських правил.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Війт був головою міського суду й важливим урядником, що представляв інтереси міста перед владою, головував на засіданнях лави й часто керував міською вартою.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Виділяли патриціат (найбагатші родини, що керували містом), поспільство (ремісники, купці середнього достатку) і плебс (найбідніші, підмайстри, наймити); від стану залежали права й вплив у місті.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Цех — це об’єднання майстрів однієї спеціальності, яке контролювало якість виробів, прийом учнів і підмайстрів, захищало ремісників від конкуренції партачів і допомагало організувати оборону міста у разі небезпеки.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Були, зокрема, данники (сплачували данину продуктами чи грошима), тяглі (відробляли панщину), слуги й челядь (більш особисто залежні); їхні обов’язки й ступінь залежності від пана були різними.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Похожі селяни мали право перейти до іншого феодала, заплативши відступні, тоді як непохожі були прикріплені до землі й фактично не могли вільно змінити місце проживання.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Фільварок — це багатогалузеве господарство, що працювало в основному на продаж (зерно, худоба тощо) і спиралося на працю селян, які відробляли панщину на панській землі.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Зростала потреба в зерні та інших продуктах на експорт, тому шляхта прагнула мати більше безкоштовної й контрольованої робочої сили.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Вивозили переважно збіжжя, худобу, віск, хутро, сіль, а завозили тканини, залізо, дорогі вироби, вино та спеції; ярмарки поєднували місцеву торгівлю з міжнародними шляхами.

\n
\n
\n
\n\n

Третій рівень — Глибокий аналіз (інтерпретації, причинно-наслідкові зв’язки, оцінки, критичне мислення)

\n

Рекомендовані питання та орієнтовні відповіді:

\n\n
\n
\n \n
\n

Відповідь: Місто з власним судом і радою краще збирало податки, стежило за порядком і не вимагало постійної уваги від володаря; для короля чи князя це означало стабільні прибутки й менше клопоту з дрібними справами.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Місто мало власні правила й органи, куди могли звернутися всі групи населення; це давало відчуття справедливішого суду й можливість вирішувати суперечки за спільними законами, а не силою.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Влада означала контроль над податками, торгівлею, міськими землями й посадами; поступаючись частиною влади, патриціат ризикував втратити прибутки й вплив, тому намагався закріпити привілеї за своїми родинами.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Цехи підтримували якість продукції, гарантували членам роботу й взаємодопомогу, але суворі правила, боротьба з партачами й обмеження для нових майстрів могли заважати новим ідеям та здешевленню виробів.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Селяни отримували шанс продавати надлишки зерна, худоби, виробів і заробляти гроші, але водночас шляхта могла вимагати більше продукції на продаж, підвищуючи податки й панщину.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Фільварок працював на продаж, тому пану потрібна була дешева й постійна робоча сила; найпростішим шляхом було збільшення днів панщини та обмеження права селян піти до іншого власника.

\n
\n
\n\n
\n \n
\n

Відповідь: Чим більше селян обмежували в правах і посилювали повинності, тим сильніше вони прагнули втекти або виступити проти влади; жорсткий контроль у короткостроковій перспективі давав більше праці, але у довгій загрожував конфліктами й бунтами.

\n
\n
\n
\n\n

Інтеграція в навчальний маршрут

\n

Сценарій інтегрується із модельними навчальними програмами:

\n\n

МНП «Історія України. 7–9 класи» (Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.). 7 клас. Розділ VI: «Боротьба за спадщину Русі та Королівства Руського. Утворення Кримського ханату».

\n\n

МНП «Історія України. 7–9 класи» (Бурлака О. В., Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худобець О. А., Черкас Б. В., Щупак І. Я.). 7 клас. Розділ 5: «Руські землі у складі східноєвропейських держав XIV–XV ст. Кримське ханство» та 8 клас. Розділ 1: «Вступ. Українські землі у складі Речі Посполитої у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.»

\n\n

МНП «Історія України. 7–9 класи» (Пометун О. І., Ремех Т. О., Гупан Н. М., Малієнко Ю. Б., Сєрова Г. В.). 7 клас. Розділ 5. «Руські землі в складі сусідніх держав (середина XIV – початок XVІ ст.). Кримське ханство».

\n\n

Сценарій інтегрується із підручниками:

\n\n

Історія України : підруч. для 7 класу закл. загал. серед. освіти / А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2024. — 224 с. : іл. — §22. Сільське господарство. Ремесло й торгівля. Міста, магдебурзьке право.

\n\n

Історія України : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, М. Є. Крижановська, О. В. Наумчук. — Тернопіль : Астон, 2024. — 192 с. : іл. — §27. Суспільне і господарське життя на теренах Русі-України в XIV—XV століттях.

\n\n

Історія України : підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Віталій Власов, Оксана Данилевська, Дмитро Ващук. — Київ : Генеза, 2024. — 192 с. : іл., карти. — §31. Господарське життя. Міста, магдебурзьке право.

\n\n

Інтеграція із принципами концентричності навчання

\n\n \n

Персонажі:

\n
\n
\n \"Головний\n
\n
\n

Головний герой, Інтерчасер

\n

Узагальнений образ освіченого посланця, який мандрує епохами, щоби «побачити на власні очі, як творилася історія». Добре орієнтується в устрої міст, знає основи права й торгівлі, уміє ставити запитання й помічати підозрілі деталі.
Роль у сюжеті: прибуває до Києва разом із торговим обозом, розпитує містян про їхнє «нове життя» з Магдебурзьким правом, збирає зачіпки й допомагає організувати затримання шпигуна.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Шпигун

\n

Московський засланець, що спершу з’являється як «чужинець» у тіні й удає стурбованого мандрівника. Збирає чутки про «знедолених православних», розпитує про становище духовенства та нібито «занепад Києва», залишає по собі кинджал з нетутешнім клеймом.
Роль у сюжеті: випробовує пильність гравця, поширює вигідні москві чутки, готує диверсію біля поля й у фіналі зізнається, що збирав відомості для майбутнього вторгнення.

\n
\n
\n \"Шпигун\"\n
\n
\n\n
\n
\n \"Війт\n
\n
\n

Війт (міський урядник)

\n

Міський війт Києва після отримання Магдебурзького права — шляхтич, що має землю, владні й політичні права та податкові пільги. Стоїть на перетині міського самоврядування й шляхетських привілеїв та відповідає за порядок під час ярмарку.
Роль у сюжеті: призначає нагороду за спійманого «московського заслання», приймає від героя кинджал-доказ, пояснює привілеї шляхти й у фіналі очолює затримання шпигуна.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Селянин

\n

Похожий селянин, що уклав угоду з державою, колонізував нові землі й перебрався на Київщину. Живе громадою, сплачує податки через отамана та «копу», працює на землі й знає різні системи обробітку полів та селянські повинності.
Роль у сюжеті: дорогою на ярмарок показує, що «все тримається на землі», пояснює податки й панщину, а вночі на власному полі допомагає герою чекати на шпигуна й бере участь у фінальній сутичці.

\n
\n
\n \"Селянин\"\n
\n
\n\n
\n
\n \"Продавчиня\"\n
\n
\n

Продавчиня

\n

Досвідчена міська торговка, що стоїть із яткою на ярмарку, добре знає, які товари «ввозять» і «вивозять» із руських земель, і чула безліч чуток. Підозріло ставиться до нових людей, бо боїться шпигунів і заворушень під час ярмарку.
Роль у сюжеті: перевіряє героя запитаннями про товар, через розмову пояснює, чим багаті руські землі, розповідає про Магдебурзьке право та вперше згадує нагороду війта й підозрілого чужинця, скеровуючи героя до монаха.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Монах

\n

Православний монах, пов’язаний із місцевим храмом і монастирем, який добре орієнтується в становищі духовенства та православної громади в Києві. Уміє читати й писати, знає, як влаштовані «чорне» й «біле» духовенство, і чує новини з різних земель.
Роль у сюжеті: розповідає про двох відвідувачів, один із яких упустив кинджал, пояснює привілеї духовенства й спростовує міф про «гноблення за віру», після чого спрямовує героя далі — до міщанина й ремісника.

\n
\n
\n \"Монах\"\n
\n
\n\n
\n
\n \"Міщанин\"\n
\n
\n

Міщанин

\n

Місцевий міщанин, що добре знає руські міста й міський лад. Розповідає про Львів, Кам’янець, Луцьк і Київ, де діє Магдебурзьке право, про ратуші та станову структуру міського населення.
Роль у сюжеті: пояснює урбанізацію, патриціат, поспільство й плебс, умови «ставання міщанином» і спершу виглядає підозрілим, але зрештою допомагає герою перейти до ремісника.

\n
\n
\n\n
\n
\n

Ремісник

\n

Міський коваль, член цеху, що працює в крамниці на краю ринку й продає зброю з власним цеховим клеймом. Добре знає, як організовано ремесло в місті та як економічні зміни впливають на селян.
Роль у сюжеті: розповідає про цехи, фільварки й закріпачення, оглядає кинджал, впізнає на ньому московське клеймо й скеровує героя до війта, щоби офіційно діяти проти шпигуна.

\n
\n
\n \"Ремісник\"\n
\n
\n\n\n"}