Тема: Волинсько-Галицька держава (Королівство Руське) у першій половині — середині XIII ст. Правління Данила Романовича.
\n\nМета: Сформувати уявлення про становлення та зміцнення Волинсько-Галицької держави за Данила Романовича; розкрити обставини і значення коронації 1253 р., взаємини із Заходом та особливості внутрішньої політики.
\n\nВ результаті проходження гри учні:
\nТема сюжету (оповідь): Аудієнція в Данила Романовича в Галичі після коронації, місія щодо династичного шлюбу та союзу із Міндовгом. (1253 р.).
\n\nУ сценарії фігурують 8 експонатів.
\n\nЗакріплення знань / рефлексія:
\n\n\nРекомендовані питання:
\nРекомендовані питання та орієнтовні відповіді:
\n\nВідповідь: Після тривалих чвар із боярами Данило закріпив владу у 1238 р., а перемога під Ярославом у 1245 р. зламала опір противників і відновила єдність держави.
\nВідповідь: Це надання Данилу королівського титулу папським легатом. Коронація підняла міжнародний статус Русі та відкрила шлях до союзів із Заходом.
\nВідповідь: Щоб зберегти землю від спустошення й отримати ярлик на князювання. Це був вимушений крок для захисту людей і часу на відбудову.
\nВідповідь: Він воював, коли була нагода (удари по загонах Куремси), але також домовлявся, щоб зменшити тиск. Так держава зберігала людей і ресурси.
\nВідповідь: Василько був співправителем: допомагав утримувати порядок, керував землями, підтримував реформи й оборону. Разом брати діяли узгоджено.
\nВідповідь: З Польщею, Угорщиною та Литвою. Династичні шлюби закріплювали дружбу, допомагали уникати війн і підтримували спільні плани проти ворогів.
\nВідповідь: Це визнання правителя як рівного європейським монархам. Титул допомагав у переговорах і додавав ваги державі на міжнародній арені.
\nВідповідь: Частина бояр не хотіла сильної центральної влади. Їхній опір гальмував реформи й послаблював оборону, поки Данило не встановив порядок.
\nВідповідь: Підтримував ремесла й торгівлю, розвивав міста, дбав про шляхи. Це давало доходи на військо та укріплення.
\nРекомендовані питання та орієнтовні відповіді:
\nВідповідь: Це дало ярлик і час на відбудову, зменшило ризик спустошень. Ціна — часткова залежність і виплата данини, що обмежувало свободу дій.
\nВідповідь: Титул підняв статус правителя Русі до рівня європейських монархів. Це полегшило переговори із західними союзниками, але не гарантувало автоматичної військової допомоги.
\nВідповідь: У Європи були свої війни й інтереси; також лякала сила Орди. Тому підтримка обмежилася дипломатією та окремими акціями, без великої коаліції.
\nВідповідь: Поділ обов’язків зменшив ризик розколу і прискорив ухвалення рішень на місцях. Узгоджені дії братів посилили оборону та порядок.
\nВідповідь: Без сильної влади неможливо було утримати міста, зібрати військо і домовлятися з сусідами. Подолання опозиції відкрило шлях до реформ і посилення захисту.
\nВідповідь: Вона зламала боярські угруповання, що розривали країну. Після перемоги стало можливим централізувати владу і почати системні реформи.
\nВідповідь: Вона закріпила образ Русі як суб’єкта європейської політики. Це працювало на престиж держави і полегшувало майбутні союзи та шлюбні угоди.
\nВідповідь: Це образ правителя, який не здався між Сходом і Заходом, а шукав своє місце. Такий образ підсилює відчуття безперервності державної традиції та власної ідентичності.
\nСценарій інтегрується із модельними навчальними програмами:
\n\nМНП «Історія України. 7–9 класи» (Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.). 7 клас. Розділ V: «Розділ V. Монгольська експансія. Королівство Руське».
\n\nМНП «Історія України. 7–9 класи» (Бурлака О. В., Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худобець О. А., Черкас Б. В., Щупак І. Я.). 7 клас. Розділ 4: «Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів»)».
\n\nМНП «Історія України. 7–9 класи» (Пометун О. І., Ремех Т. О., Гупан Н. М., Малієнко Ю. Б., Сєрова Г. В.). 7 клас. Розділ 5. «Волинь і Галичина кінця XII – середини XIII ст. Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів») середини XIII–XIV ст.»
\n\nСценарій інтегрується із підручниками:
\n\nІсторія України : підруч. для 7 класу закл. загал. серед. освіти / А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2024. — 224 с. : іл. — §15. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Золотій Орді та §16. Створення Королівства Руського
\n\nІсторія України : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, М. Є. Крижановська, О. В. Наумчук. — Тернопіль : Астон, 2024. — 192 с. : іл. — §20. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Золотій Орді та §21. Волинсько-Галицька держава за правління короля Данила та його наступників
\n\nІсторія України : підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Віталій Власов, Оксана Данилевська, Дмитро Ващук. — Київ : Генеза, 2024. — 192 с. : іл., карти. — §22. Монгольська навала. Створення Золотої Орди. та §23. Волинсько-Галицька держава за Данила Романовича
\n\nІнтеграція з темою 7 класу: «Русь-Україна і роздробленість у XII–XIII ст.»
\nІнтеграція з темою 7–8 класу: «Становлення Великого князівства Литовського»
\nІнтеграція з темою 7 класу: «ВКЛ і руські землі у XIV–XV ст.»
\nІнтеграція з темою 7 класу: «Грюнвальдська битва, союзи Литви й Польщі»
\nІнтеграція з темою 7-8 класу: «Костянтин Острозький і битва під Оршею (1514 р.)»
\nГравець, Головний герой, Інтерчасер (у грі: посланець)
\nКоротко про «особу». Посланець із місією до двору Данила; має право спілкуватися з ключовими особами та передавати звістки.
\nРоль у сюжеті. Збирає думки бояр і рідні Данила, передає пропозицію Міндовга про шлюб, допомагає Данилу зважити рішення щодо союзів і спадкоємців.
\n\nДанило Романович
\nКоротко про особу. Князь Волині й Галича, об’єднав Волинсько-Галицьку державу (1238 р.), здобув перемогу під Ярославом (1245 р.), визнавався в Європі як король Русі (коронація 1253 р.). Провадив військові реформи, розвивав міста й торгівлю, укріплював Холм як столицю, вів активну дипломатію з Польщею, Угорщиною, Литвою та Заходом; у відносинах із Ордою поєднував опір і вимушені компроміси.
\nРоль у сюжеті. Приймає посланця після коронації, зважує шлюбний союз із Литвою, пояснює політику щодо Орди та сусідів, оголошує рішення про спадкоємців.
\n\nВасилько Романович (роки життя: 1203–1269 рр.), князь володимирський
\nКоротко про особу. Молодший брат Данила, співправитель Волинсько-Галицької держави; утримував порядок на Волині, підтримував військові та адміністративні реформи, відомий опікою над літописанням.
\nРоль у сюжеті. Ділиться сімейною історією, підказує аргументи для переконання Данила, підтримує ідею шлюбного союзу та злагоди між гілками династії.
\n\nЛев Данилович (роки життя: бл. 1228–1301 рр.), князь галицький
\nКоротко про особу. Син Данила; правив Галицькою землею (з 1264 р.), одружений з угорською принцесою Констанцією, пов’язаний із заснуванням і піднесенням Львова; провадив активну зовнішню політику на польсько-литовсько-угорському напрямку.
\nРоль у сюжеті. Порушує питання спадкування, чекає на рішення батька, взаємодіє з посланцем щодо майбутнього династії.
\n\nБоярин
\nКоротко про «особу». Узагальнений історичний образ галицького боярина. Представник галицько-волинської знаті XIII ст.; впливові роди формували угруповання, змагалися за владу, інколи спиралися на іноземну підтримку, що загрожувало єдності держави.
\nРоль у сюжеті. Пояснює минулі чвари, битву під Ярославом (1245 р.), оцінює теперішню вірність бояр і ставлення до спадкоємців.
\n\nВояка
\nКоротко про «особу». Узагальнений історичний образ галицького воїна. Боєць княжого війська Русі XIII ст.: представник дружинної кінноти чи міського ополчення; займався обороною укріплених міст та участю у походах.
\nРоль у сюжеті. Описує реформи війська (важкоозброєні, арбалетники, змішана кіннота), значення фортець і міської економіки для стійкості держави.
\n"}